Судова практика щодо поновлення пропущенного строку на оскарження постанови суду

Сторони в розумні строки мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження і вчасно звертатися до суду апеляційної інстанції.

До Рівненського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга на рішення місцевого суду, яким апелянта визнано винним у повторному керуванні транспортними засобами без відповідних документів на право керування ними (ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення), та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 40 800 грн, з позбавленням керування транспортними засобами на 5 років.  

Нагадаємо, торік відповідальність за керування без посвідчення водія або відповідної категорії істотно збільшилася. Сьогодні за таке порушення доведеться заплатити 3 400 грн, а в разі повторного порушення закону, водій змушений буде сплатити штраф у розмірі 40 800 грн з одночасним позбавленням права керування строком від 5 до 7 років (ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Апелянт, пропустивши строк на апеляційне оскарження, звернувся до суду з клопотанням  про його поновлення, однак суд апеляційної інстанції йому відмовив, повернувши апеляційну скаргу, у зв’язку із пропуском строку, встановленого для її подання.

Постановляючи таке рішення, апеляційний суд взяв за основу норми діючого Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП), а також практику міжнародних судів.

Згідно із ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором.

Норми діючого КУпАП не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку оскарження постанови суду. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Разом з тим, право суду на поновлення строку не є безмежним.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судових розгляд.

Одним із елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов’язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження судового рішення, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника судового розгляду.

Поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин його пропуску не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Устименко проти України» від 29 жовтня 2010 року Суд вказав, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення у справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і, як наслідок,тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання  res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов’язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.

За правовим змістом зазначених норм, строк на оскарження постанови суду першої інстанції може бути поновлений скаржникові виключно у разі, коли він пропущений з поважних причин, які об’єктивно позбавляли останнього реалізувати своє законне право на оскарження судового рішення.

Поштове повідомлення, що міститься і в матеріалах справи, підтверджує, що оскаржувану постанову апелянт отримав вчасно. Однак апеляційну скаргу на адресу місцевого суду він надіслав поза межами десятиденного строку з дня отримання ним постанови.

Нагадаємо, що для отримання інформації щодо стану розгляду судових справ і прийнятих судових рішень функціонує офіційний вебпортал «Судова влада України» і «Єдиний державний реєстр судових рішень», за допомогою яких будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи, стадії її розгляду.

З відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що адмінправопорушник мав об’єктивну можливість ознайомитися із оскаржуваним судовим рішенням і у визначений ст. 294  КУпАП строк подати апеляційну скаргу на нього.

За відсутності законних підстав для поновлення апелянтові, який у судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, Рівненський апеляційний суд скаргу повернув.