На цьому наголосила суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Валентина Сімоненко на круглому столі «Представництво прокурором інтересів держави у суді у земельних відносинах», що відбувся 20 червня 2019 року в Національній академії прокуратури України.

Суддя присвятила доповідь темі доказів і доказування, у тому числі доказів належного представництва прокурора в суді. Вона зауважила, що поняття «інтереси держави» визначене в Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-1/99, його слід розуміти з урахуванням Основного Закону в редакції 2016 року та з огляду на новели ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Так, відповідно до п. 3 ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді «у виключних випадках і в порядку, що визначені законом». «Отже, прокурор представляє інтереси держави тільки у виключних випадках. І ці випадки визначені Законом України «Про прокуратуру», – пояснила доповідач. Згідно зі ст. 23 згаданого Закону України представництво прокурором інтересів держави можливе, якщо захист інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Саме ці обставини і треба довести прокурору при пред’явленні позову, зазначила суддя. І додала, що процедура доведення також визначена у наведеній статті. Прокурор зобов’язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб’єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. При цьому наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб’єктом владних повноважень.

«Отже, чинна процедура звернення прокурора до суду відмінна від тієї, що була раніше», – звернула увагу присутніх Валентина Сімоненко. Суддя пояснила, що за новою процедурою прокурор повинен довести, по-перше, що він звертався до органу, який представляє інтереси держави та, по-друге, що цей орган погодився на таке представництво.

«Суб’єкт владних повноважень може не погодитись зі зверненням прокурора до суду. І тоді настають наслідки, передбачені процесуальним законодавством, зокрема, можливе залишення заяви без розгляду», – сказала доповідач. Однак, за її словами, з огляду на цю статтю, якщо суд підтвердив наявність підстав для звернення прокурора до суду, то надалі прокурор користується повноваженнями сторони.

Крім того, Валентина Сімоненко розповіла про те, що прокурор повинен мати докази дотримання строків позовної давності. Також обговорювалися питання про зміни земельного законодавства у ретроспективі в частині вимог щодо належних правовстановлюючих документів на земельні ділянки та доведення прав на них.  

За повідомленням прес-служби суду